З 24 по 30 травня 2026 року відбулася екскурсія кафедри дидактики історії Університету імені Фрідріха-Александра в Ерлангені-Нюрнберзі на тему «Італія під час Першої світової війни, у період фашизму та під німецькою окупацією (1915–1945): історія, пам’ять та викладання».
Під керівництвом Наджі Бенневіц (M.A.) та Леонарда Штокляйна 19 студентів, які готуються до роботи вчителями історії, вирушили до Больцано, до військового кладовища «Тотенбург» на перевалі Пордої, до Військового музею в Роверето, до колишнього нацистського транзитного табору Фоссолі поблизу Карпі, а також до Куміани та Турина. У центрі уваги були місця пам’яті, де можна простежити історію Першої світової війни, фашизму та німецької окупації Італії.
Дидактика історії на практиці
Метою екскурсії було надати студентам-педагогам як фахові, так і дидактичні компетенції. Вони мали набути вміння в майбутньому самостійно, на ґрунті фахових знань, готувати, проводити та аналізувати екскурсії зі шкільними класами до історичних місць пам’яті.
Культура пам’яті в Больцано
У Боцені, південнотірольському місті-побратимі Ерлангена, група досліджувала питання фашистської інструменталізації італійської перемоги у Першій світовій війні. На прикладі пам’ятника перемозі, а також інших споруд та містобудівних змін стало очевидним, як фашистський режим символічно закріпив свою владу в публічному просторі. Крім того, обговорювалися теми «італіанізації» Південного Тіролю, колоніальних дискурсів та фашистських завойовницьких воєн 1930-х років.
Історик д-р Ханнес Обермайр ознайомив студентів із культурами пам’яті німецько- та італійськомовних громад міста Больцано, які й досі залишаються різними.
Німецькі військові злочини та пам’ять у Куміані
У Куміані основну увагу було приділено репресіям проти італійського опору, а також тяжким військовим злочинам СС проти цивільного населення. Політолог і автор книг Марко Комелло провів групу історичними місцями подій і пояснив наслідки масового вбивства, які й досі визначають місцеву культуру пам’яті.
Крім того, обговорювалися питання про німецьких винуватців, часто недостатнє юридичне розслідування злочинів, а також можливості висвітлення цих подій на уроках історії. Журналіст Альберто Кустодеро розповів про свої дослідження щодо одного з членів СС, причетного до масового вбивства, який після війни безперешкодно проживав у Ерлангені. Особливий зв’язок між цими двома містами існує завдяки побратимству між Ерлангеном і Куміаною, яке діє з 2001 року і в центрі уваги якого з моменту заснування перебуває спільна пам’ять про різанину 3 квітня 1944 року.