Луки — охорона біотопів та заборона входу

Для фермерів на першому місці зазвичай стоїть висока врожайність із гарною кормовою цінністю. Ті, хто прагне відпочинку, сприймають луки як місце для дозвілля та спілкування з природою. Люди, для яких важливий захист природи, цінують луки як середовище існування тварин і як осередки біорізноманіття.

Настільки ж різноманітними, як і очікування щодо луків, є й самі луки. Вони можуть бути сухими або вологими, бідними на поживні речовини (худі) або багатими на поживні речовини (жирні), багатими на види або бідними на види.

Жирні луки з високою часткою трав часто інтенсивно обробляються. Їх регулярно удобрюють і косять кілька разів на рік. Ранній, багатий на білок приріст забезпечує особливо поживний корм і використовується переважно для вирощування великої рогатої худоби (виробництва молока).

Натомість бідні луки зазвичай мають меншу частку трав. Оскільки тут не домінують трави, що потребують поживних речовин, численні лікарські рослини, такі як маргаритка, вдовина квітка, скабіоза або дзвіночок, мають хороші можливості для розвитку. У результаті утворюються багатовидові та багаті на квіти луки, які становлять важливе середовище існування для метеликів, диких бджіл та багатьох інших комах. Їх косять рідше та пізніше. Отримане з них сіно містить менше білка і особливо добре підходить як корм для коней та овець.

Особливо сухі та бідні луки в Ерлангені можуть плавно переходити у піщані бідні луки. Там, наприклад, часто росте піщана гвоздика.

Вологі луки — як вже випливає з їхньої назви — є особливо вологими. Окрім вологолюбних рослин, таких як кукушкова гвоздика, тут ростуть також осоки та латаття, які пристосовані до вологих місць.

Багаті на види луки — незалежно від того, чи є вони бідними, сухими чи вологими — через інтенсивне використання, наприклад, через внесення добрив та часте косіння, втрачають багато своїх трав’янистих рослин. Саме ці квіткові рослини забезпечують комах їжею та місцем проживання. Оскільки різноманітні за видами луки стають дедалі рідкіснішими, рівнинні косі луки, вологі луки та бідні луки перебувають під законодавчим захистом.

Правовою основою для цього є § 30 Федерального закону про охорону природи, а також стаття 23 Баварського закону про охорону природи. Окрім різних типів луків, під охороною перебувають, серед іншого, заплавні ліси, болотні ліси, очеретяні зарості, болота та вересові пустки.

В принципі, заборонені всі дії, які можуть зашкодити або знищити біотоп, що перебуває під охороною. Знищення може відбутися безпосередньо, наприклад, внаслідок вирубки заплавного лісу або переорювання чи осушення вологого лугу. Однак воно може відбуватися й поступово, наприклад, внаслідок інтенсивнішого господарювання з більшим внесенням добрив та частішим скошуванням або через пошкодження трав’яного покриву внаслідок зростаючого рекреаційного використання.

Незалежно від того, про який тип лугу йдеться та наскільки інтенсивно він використовується, діє таке правило: щойно луг починає використовуватися в сільськогосподарських цілях, на нього заборонено заходити під час вегетаційного періоду (ст. 30, ч. 1 Баварського закону про охорону природи).

Початок і кінець періоду росту залежать від погодних умов. У м’яку весну він може розпочатися вже в березні, а в теплу осінь тривати аж до жовтня. Як правило, на луках, що використовуються в сільськогосподарських цілях на території міста Ерлангена, заборонено перебувати з квітня до кінця вересня.

Різноманітні луки є цінними середовищами існування і водночас сільськогосподарськими угіддями. Дотримуйтесь встановлених законом заборон на вхід і залишайтеся на стежках — таким чином ви захищаєте чутливу рослинність, запобігаєте пошкодженню від наступання та сприяєте збереженню цих цінних середовищ існування.