Планування дій у надзвичайних ситуаціях; розробка зовнішніх планів дій у надзвичайних ситуаціях

Зовнішнє планування дій у надзвичайних ситуаціях є складовою частиною норм щодо запобігання серйозним аваріям, які можуть бути спричинені певною промисловою діяльністю, а також щодо обмеження наслідків аварій для здоров’я людей та навколишнього середовища. Вона доповнює норми федерального законодавства щодо внутрішньопідприємницького запобігання аваріям та обмеження їхніх наслідків для експлуататорів певних об’єктів та споруд заходами, що вживаються поза межами підприємства у разі настання аварійної ситуації.

У рамках превентивного цивільного захисту від катастроф районні адміністративні органи на основі відповідної інформації від операторів повинні складати, оновлювати та перевіряти плани оповіщення та реагування для певних підприємств, що підпадають під дію Постанови про аварійні ситуації (12. BImSchV).

Зовнішні плани дій у надзвичайних ситуаціях розробляються з метою

1. локалізувати та взяти під контроль аварійні ситуації, щоб мінімізувати їхні наслідки та обмежити шкоду для людей, природних ресурсів та майна;
2. вжити заходів щодо захисту людей та природних ресурсів від наслідків серйозних аварій;
3. донести необхідну інформацію до громадськості, а також до відповідних органів влади чи служб у даному регіоні;
4. розпочати роботи з прибирання та заходи з відновлення природних ресурсів після серйозної аварії.

Зовнішній план дій у надзвичайних ситуаціях повинен містити відомості про:

1. імена або посади осіб, уповноважених розпочинати аварійні заходи, а також здійснювати та координувати заходи за межами території підприємства;
2. заходи щодо прийому попереджувальних сигналів, а також щодо подачі сигналу тривоги та повідомлення аварійних служб;
3. заходи щодо координації ресурсів, необхідних для реалізації зовнішнього плану дій у надзвичайних ситуаціях;
4. заходи щодо підтримки заходів з ліквідації наслідків на території підприємства;
5. заходи щодо ліквідації наслідків за межами території підприємства, включаючи заходи реагування на сценарії серйозних аварій, як описано у звіті з безпеки, та врахування можливих ефектів доміно, включаючи ті, що мають вплив на природні ресурси;
6. заходи щодо інформування громадськості та всіх сусідніх підприємств або виробничих об’єктів, що не підпадають під дію Директиви 2012/18/ЄС, про аварію та про правильну поведінку;
7. заходи щодо інформування аварійно-рятувальних служб інших держав-членів Європейських Співтовариств у разі серйозної аварії з можливими транскордонними наслідками.