Визнання батьківства; оформлення акта

Правові наслідки визнання батьківства щодо «позашлюбної» дитини можуть бути застосовані лише після того, як батьківство було дійсно визнане або встановлено судом рішенням, що набрало законної сили.

Переважна більшість випадків встановлення батьківства ґрунтується на добровільному визнанні. Воно має бути заявлене та офіційно засвідчене в управлінні у справах молоді, районному суді, у реєстратора актів цивільного стану, у суді, що розглядає справу про встановлення батьківства, або у нотаріуса. За кордоном замість нотаріуса ці функції виконує відповідний консульський посадовець. Визнання не може бути пов’язане з будь-якими умовами чи строками. Воно допускається ще до народження дитини.

Щоб визнання набуло чинності, на нього має дати згоду мати дитини. У виняткових випадках визнання також потребує згоди дитини, якщо мати не має права на батьківську опіку. Найважливішим випадком є неповноліття матері, через що її право на опіку призупинено. У цьому випадку інтереси дитини представляє служба у справах молоді в якості офіційного опікуна (звичайно, неповнолітня мати для надання своєї згоди, у свою чергу, потребує згоди своїх законних представників, тобто, як правило, батьків). Згоди на визнання батьківства також мають бути засвідчені в нотаріальному порядку.

Якщо чоловік не готовий добровільно визнати батьківство, дитина або мати можуть подати заяву про встановлення батьківства (проте допускається також подання заяви про встановлення батьківства чоловіком, наприклад, якщо, на його думку, мати безпідставно відмовляє у наданні згоди на його заяву про визнання).

Рішення щодо заяви про встановлення батьківства ухвалює сімейний суд у рамках процедури встановлення походження. Як правило, проводиться генетична експертиза походження. Якщо за результатами експертизи встановлюється достатньо висока ймовірність батьківства, суд встановлює, що відповідний чоловік є батьком дитини.

Окрім заяви про встановлення батьківства, дитина може подати заяву про стягнення аліментів, якщо вона є неповнолітньою. Районний суд у справах сім’ї може зобов’язати чоловіка сплачувати аліменти у розмірі мінімального розміру аліментів з моменту народження дитини; це право набуває чинності, коли батьківство чоловіка встановлено рішенням, що набрало законної сили, або він дійсно визнав батьківство. Це має на меті забезпечити дитині якнайшвидше отримання права на аліменти. За заявою, за певних обставин, суд може також шляхом винесення тимчасового розпорядження зобов’язати чоловіка сплачувати аліменти ще до набрання законної сили рішенням про встановлення батьківства. Якщо є спір щодо того, чи може батько сплачувати суму, меншу чи більшу за мінімальний розмір аліментів, це питання має вирішуватися в рамках подальшого судового розгляду.

Як під час підготовки до добровільного визнання, так і в процесі встановлення батьківства дитину може законно представляти служба у справах молоді в якості опікуна.

Компетенція щодо оформлення документів:

Служба у справах молоді, районний суд, суд, що розглядає справу про встановлення батьківства, відділ реєстрації актів цивільного стану, нотаріус, за кордоном — відповідний німецький консульський співробітник. 

Компетенція щодо розгляду справ про походження дитини:

Районний суд — суд у справах сім’ї.

Заяви про визнання батьківства та заяви про опіку можуть бути подані батьками з моменту, коли стало відомо про вагітність, тобто ще до народження дитини. Як підтвердження вагітності при поданні заяви до народження дитини необхідно додатково пред’явити медичну книжку вагітної. Звичайно, заяви також можна подати після народження дитини.