Визнання батьківства; оформлення документа

Правові наслідки визнання батьківства щодо «позашлюбної» дитини можуть бути застосовані лише після того, як батьківство було дійсно визнане або встановлено судом рішенням, що набрало законної сили.

Переважна більшість випадків встановлення батьківства ґрунтується на добровільному визнанні. Воно має бути заявлене та офіційно засвідчене в управлінні у справах молоді, районному суді, у реєстратора актів цивільного стану, у суді, що розглядає справу про встановлення батьківства, або у нотаріуса. За кордоном замість нотаріуса ці функції виконує відповідний консульський співробітник. Під час розгляду справи про встановлення батьківства іншим чоловіком добровільне визнання батьківства є чинним лише за умови складання протоколу судом, що розглядає справу, та надання експертного висновку щодо походження дитини. Визнання не може бути пов’язане з будь-якими умовами чи часовими обмеженнями. Воно допускається ще до народження дитини.

Щоб визнання набуло чинності, на нього повинні дати згоду дитина та мати дитини. Якщо мати має право на батьківську опіку над дитиною, згода законного представника вважається наданою, якщо мати дала свою згоду на визнання. Якщо мати не має права на батьківську опіку над дитиною, наприклад, через те, що вона є неповнолітньою, дитину в цьому випадку представляє служба у справах молоді як офіційний опікун (звичайно, неповнолітня мати для надання своєї згоди, у свою чергу, потребує згоди своїх законних представників, тобто, як правило, батьків). Згода на визнання батьківства також має бути засвідчена в нотаріальному порядку.

Крім того, у разі наявності так званої «розбіжності у статусі перебування» між матір’ю та особою, яка визнає батьківство, імміграційна служба, як правило, повинна погодитися на визнання батьківства. Згода не потрібна лише в тому випадку, якщо особа, яка визнає батьківство, є біологічним батьком цієї дитини або іншої дитини матері, або якщо вона одружилася з матір’ю після народження дитини, або якщо вона вже тривалий час проживає з нею за спільним основним місцем проживання. Розбіжність у статусі проживання має місце, наприклад, тоді, коли одна зі сторін має німецьке громадянство, а інша — дозвіл на проживання або дозвіл на тимчасове перебування.

Якщо чоловік не готовий добровільно визнати батьківство, дитина або мати можуть подати заяву про встановлення батьківства (проте допускається також подання заяви про встановлення батьківства з боку чоловіка, наприклад, якщо, на його думку, мати безпідставно відмовляє у наданні згоди на його заяву про визнання батьківства).

Рішення щодо заяви про встановлення батьківства ухвалює сімейний суд у рамках процедури встановлення походження. Як правило, для цього проводиться генетична експертиза походження. Якщо за результатами експертизи встановлюється достатньо висока ймовірність батьківства, суд встановлює, що відповідний чоловік є батьком дитини.

Окрім заяви про встановлення батьківства, дитина може подати заяву про стягнення аліментів, якщо вона є неповнолітньою. Районний суд у справах сім’ї може зобов’язати чоловіка сплачувати аліменти у розмірі мінімального розміру аліментів з моменту народження дитини; це право набуває чинності, коли батьківство чоловіка встановлено з набранням законної сили або він дійсно визнав батьківство. Це має на меті якнайшвидше забезпечити дитині право на аліменти. За заявою суд за певних обставин може також шляхом винесення тимчасового розпорядження зобов’язати чоловіка сплачувати аліменти ще до набрання законної сили рішенням про встановлення батьківства. Якщо є спір щодо того, чи може батько сплачувати менше або більше мінімального розміру аліментів, це питання має вирішуватися в подальшому судовому розгляді.

Як під час підготовки до добровільного визнання, так і в процесі встановлення батьківства дитину може законно представляти служба у справах молоді в якості опікуна.

Компетенція щодо оформлення документів:

Служба у справах молоді, районний суд, суд, що розглядає справу про встановлення батьківства, відділ реєстрації актів цивільного стану, нотаріус, за кордоном — відповідний німецький консульський співробітник.

Компетенція щодо розгляду справ про походження дитини:

Районний суд — суд у сімейних справах.

Заяви про визнання батьківства та про опіку можуть бути подані батьками з моменту, коли стало відомо про вагітність, тобто ще до народження дитини. Як підтвердження вагітності при поданні заяви до народження дитини необхідно додатково пред’явити медичну книжку вагітної. Звичайно, заяви також можна подати після народження дитини.