Посвідка на проживання; заява про надання тимчасового захисту для біженців з України

Іноземцям, яким надано тимчасовий захист на підставі рішення Ради Європейського Союзу відповідно до Директиви 2001/55/ЄС і які виявили бажання бути допущеними на федеральну територію, видається посвідка на проживання на період дії тимчасового захисту відповідно до статей 4 і 6 Директиви.

Посвідка на тимчасове проживання з метою тимчасового захисту видається біженцям з України відповідно до § 24 Закону про перебування (AufenthG). Фіктивне посвідчення може бути видане на період, поки не буде видана електронна посвідка на проживання.

Перебування відповідно до § 24 AufenthG дозволяє особам, які мають право на захист, без обмежень займатися оплачуваною роботою.

Заяву на отримання дозволу на перебування необхідно подати до відповідного імміграційного органу. Продовження існуючого дозволу на перебування в даний час, як правило, не є необхідним завдяки Постанові про продовження терміну дії дозволу на перебування в Україні (UkraineAufenthFGV), виданій Федеральним міністерством внутрішніх справ і внутрішніх справ.

Вимогами для видачі дозволу на перебування відповідно до § 24 AufenthG на підставі рішення Ради Європейського Союзу від 4 березня 2022 року про визначення наявності масового припливу переміщених осіб з України є

Підтвердження приналежності до групи осіб, які мають право на отримання допомоги:

• Громадяни України, які мали постійне місце проживання в Україні до 24 лютого 2022 року (ст. 2 п. 1 а) рішення)
• особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які користувалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року (пп. "б" п. 1 ст. 2 Рішення)
• Члени сімей вищезазначених груп осіб
  Згідно з рішенням, під визначення сім'ї підпадають такі особи, при цьому сімейні відносини повинні вже існувати в Україні на 24 лютого 2022 року
  • чоловік/дружина особи, зазначеної в пп. а) і б) ч. 1 ст. 2, або їхній неодружений/неодружена партнер, який/яка проживає з такою особою у постійних відносинах,
  • неодружені неповнолітні діти осіб, зазначених у підпунктах "а" і "б" ч. 1 ст. 2, або їхній чоловік (дружина) чи партнер, який (яка) не перебуває у шлюбі, але проживає (проживала) з цією особою у тривалих відносинах (незалежно від того, народжені діти у шлюбі, поза шлюбом чи усиновлені),
  • інші близькі родичі, які на момент виникнення обставин, що спричинили масовий приплив переміщених осіб, проживали в межах однієї сім'ї та перебували на повному або значному утриманні чи піклуванні особи, зазначеної в підпунктах "а" і "б" ч. 1 ст. 2, та перебували на її утриманні або піклуванні.
• Особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які можуть довести, що вони легально проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дійсної посвідки на постійне проживання, виданої відповідно до законодавства України, і які не можуть безпечно і назавжди повернутися до своєї країни або регіону походження. Дійсний дозвіл на постійне проживання, виданий відповідно до законодавства України, - це дозвіл на проживання, який можна порівняти з дозволом на проживання в Німеччині або дозволом на постійне проживання в ЄС (розділи 9, 9a AufenthG). Особи, які звертаються за захистом на підставі українського дозволу на проживання, повинні бути в змозі довести імміграційному органу, що вони відповідають критеріям допуску, надавши відповідні документи.
• Громадяни України, які вже проживають у Німеччині на підставі посвідки на проживання, можуть отримати дозвіл на проживання відповідно до § 24 AufenthG. За умови дотримання відповідних вимог, це також може стосуватися осіб, які вже проживають у Німеччині на підставі дозволу на толерантне перебування, якщо попередня причина толерантності більше не діє.

Багато імміграційних служб пропонують процедуру подачі заяви онлайн. Будь ласка, перевірте наявність такої можливості у вашому органі у справах іноземців. Якщо ваш орган у справах іноземців не пропонує онлайн-процедуру, зв'яжіться з ним електронною поштою або поговоріть з ним особисто.

Особи, переміщені внаслідок війни в Україні після вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року, наразі можуть в'їжджати до Німеччини без візи на підставі Перехідного положення про перебування в Україні (UkraineAufenthÜV) і перебувати тут без дозволу на проживання протягом максимум 90 днів з дати першого в'їзду на федеральну територію.

Якщо біженці хочуть працювати, потребують державної підтримки (наприклад, у вигляді житла, грошових виплат або медичної допомоги) або не пізніше, ніж до закінчення вищезгаданого перехідного періоду, вони повинні подати заяву на отримання посвідки на проживання.

• дійсний паспорт
• Поточна біометрична фотографія (вигляд спереду)
• у випадку уповноваженого представництва: довіреність з посвідченням особи заявника та уповноваженого представника
• Необов'язково:
  
  • Підтвердження дати в'їзду (наприклад, штамп про в'їзд у паспорті або інших документах),
  • Підтвердження реєстрації, якщо це вже зроблено (наприклад, довідка про прибуття, підтвердження прибуття),
  • Підтвердження місця проживання, якщо воно вже є (наприклад, підтвердження реєстрації, договір оренди житла),
  • Для осіб, які не є громадянами України: Підтвердження попереднього права на проживання в Україні.

Видача та продовження безкоштовна.

Позов до адміністративного суду