Дозвіл на проживання; Подання заяви на надання тимчасового захисту біженцям з України

Іноземцям, яким на підставі рішення Ради Європейського Союзу відповідно до Директиви 2001/55/ЄС надано тимчасовий захист і які заявили про свою готовність бути прийнятими на території Федеративної Республіки Німеччини, отримують дозвіл на проживання на строк тимчасового захисту, визначений статтями 4 та 6 Директиви.

Дозвіл на проживання з метою тимчасового захисту видається військовим біженцям з України відповідно до § 24 Закону про проживання (AufenthG). На період до видачі електронного дозволу на проживання може бути видано тимчасове посвідчення, а в іншому випадку — посвідчення про призупинення депортації.

Перебування відповідно до § 24 AufenthG надає особам, які мають право на захист, право на необмежене здійснення трудової діяльності.

Заяву на видачу дозволу на проживання слід подавати до відповідного органу у справах іноземців. Продовження терміну дії існуючого дозволу на проживання відповідно до § 24 AufenthG наразі, як правило, не є необхідним на підставі Постанови про продовження дії дозволу на проживання для громадян України (UkraineAufenthFGV), прийнятої Федеральним міністерством внутрішніх справ.

Умови для видачі дозволу на проживання відповідно до § 24 Закону про проживання (AufenthG) на підставі рішення Ради Європейського Союзу від 4 березня 2022 року про визнання факту масового припливу переселенців з України, а також наступних рішень, що були прийняті згодом, є такими:

Підтвердження належності до кола осіб, що мають право на отримання дозволу:

• громадяни України, які до 24 лютого 2022 року мали постійне місце проживання в Україні (ст. 2, абз. 1 а) рішення)
• особи без громадянства та громадяни інших третіх країн, крім України, які до 24 лютого 2022 року користувалися в Україні міжнародним захистом або рівноцінним національним захистом (ст. 2, п. 1, підпункт б) рішення)
• Члени сімей вищезазначених груп осіб
  Згідно з Постановою, до поняття «сім’я» належать такі особи, причому сімейне співжиття мало існувати в Україні вже станом на 24 лютого 2022 року:
  • чоловік або дружина особи, зазначеної у ст. 2, п. 1, підпункти а) та б), або її партнер, з яким вона перебуває у тривалих стосунках,
  • неповнолітні неодружені діти осіб, зазначених у ст. 2, п. 1, підпункти а) та б), або їхнього чоловіка чи дружини, або партнера, який не перебуває у шлюбі з цією особою, але живе з нею у тривалих стосунках (незалежно від того, чи це діти, народжені у шлюбі чи поза шлюбом, або усиновлені),
  • інші близькі родичі, які на момент настання обставин, що спричинили масовий приплив переміщених осіб, проживали у складі сім’ї та повністю або здебільшого залежали від особи, зазначеної у ст. 2, п. 1, підпункти а) та б), у питаннях утримання або догляду.
• особи без громадянства та громадяни інших третіх держав, крім України, які можуть довести, що до 24 лютого 2022 року вони законно перебували в Україні на підставі дійсного безстрокового дозволу на проживання, виданого відповідно до українського законодавства, та які не мають можливості безпечно та на постійній основі повернутися до своєї країни або регіону походження. Під дійсним безстроковим дозволом на проживання, виданим відповідно до українського законодавства, слід розуміти дозвіл на проживання, який є аналогічним німецькому дозволу на осілення або дозволу на постійне проживання в ЄС (§§ 9, 9a Закону про проживання (AufenthG)). Особи, які звертаються за захистом на підставі українського дозволу на проживання, повинні надати до Управління у справах іноземців відповідні документи, що підтверджують їхню відповідність критеріям прийняття.
• Громадяни України, які вже перебувають на території Федеративної Республіки Німеччини на підставі дозволу на проживання, за певних обставин можуть отримати дозвіл на проживання відповідно до § 24 Закону про проживання (AufenthG). За наявності відповідних передумов це може стосуватися також осіб, які вже перебувають на території Федеративної Республіки Німеччини на підставі дозволу на тимчасове перебування («Duldung»), якщо попередня підстава для такого дозволу втратила чинність.

У межах Європейського Союзу тимчасовий захист на підставі так званої Директиви про масовий приплив біженців може бути наданий лише в одній державі. Отже, якщо вам уже надано захист в іншій державі-члені ЄС, надання захисту в Німеччині більше не розглядається.

Те саме, зрештою, стосується й тих випадків, коли ви тим часом тривалий час перебували в третій країні та маєте там дозвіл на проживання.

Крім того, з 5 серпня 2026 року тимчасовий захист надається лише особам, які виконали свої військові обов’язки в Україні, після подання відповідного підтвердження. Ця норма не поширюється на осіб, які до 4 серпня 2026 року включно користувалися тимчасовим захистом у Німеччині та безперервно зберігають цей статус після цієї дати.

Багато органів з питань іноземців пропонують можливість подання заявки в режимі онлайн. Будь ласка, перевірте, чи доступна така можливість у вашому органі з питань іноземців. Якщо ваш орган з питань іноземців не пропонує онлайн-подачі заявки, зверніться до нього електронною поштою або особисто.

Особи, вимушені покинути Україну внаслідок війни, що розпочалася після вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року, наразі можуть на підставі Тимчасового розпорядження про перебування громадян України (UkraineAufenthÜV) в’їжджати до Німеччини без візи та, як виняток, перебувати тут протягом не більше ніж 90 днів з моменту першого в’їзду на територію Федеративної Республіки Німеччини без дозволу на проживання.

Якщо біженці від війни бажають працювати, потребують державної підтримки (наприклад, у вигляді житла, грошових виплат або медичного обслуговування) або не пізніше ніж до закінчення зазначеного перехідного періоду, вони повинні подати заявку на отримання дозволу на проживання.

• дійсний паспорт
• актуальна біометрична фотографія (фронтальний знімок)
• у разі представництва: довіреність разом із посвідченням особи заявника та довіреної особи
• За бажанням:
  
  • Доказ дати в’їзду (наприклад, штамп про в’їзд у паспорті або в інших документах),
  • доказ виконання військових обов’язків в Україні,
  • доказ реєстрації, якщо вона вже відбулася (наприклад, довідка про реєстрацію),
  • доказ про місце проживання, якщо такий вже є (наприклад, довідка про реєстрацію за місцем проживання, договір оренди),
  • Для осіб, які не є громадянами України: підтвердження попереднього права на перебування в Україні.

Видача та продовження терміну дії здійснюються безкоштовно.

Позов до адміністративного суду