Система опіки; інформація щодо державної опіки

Якщо повнолітня особа через хворобу або інвалідність не може самостійно, повністю або частково, вирішувати свої юридичні справи, суд з питань опіки за її заявою або за власною ініціативою призначає для неї опікуна. Опікун діє як юридичний представник цієї особи у справах, якими вона більше не може займатися самостійно.

Компетентний суд з питань опіки призначає опікуном фізичну особу, яка здатна виконувати справи особи, що потребує опіки, у межах визначених судом повноважень. Якщо особа, щодо якої ведеться справа, висловлює бажання, щоб її опікуном стала певна особа, це бажання має бути задоволене, за винятком випадків, коли бажана особа не є придатною для виконання обов’язків опікуна. Завданням органу з питань опіки, серед іншого, є надання підтримки та консультацій опікунам, призначеним судом з питань опіки, на їхнє прохання під час виконання ними обов’язків опікуна.

У виняткових випадках — а саме тоді, коли особа, щодо якої ведеться справа, не може отримати достатнього опікунства ані від фізичної особи, ані від опікунської організації — суд з питань опіки призначає органом опіки самого себе в якості опікуна. Однак опіка з боку органу опіки зазвичай здійснюється лише доти, доки не буде знайдено фізичну особу, придатну для виконання обов’язків опікуна.