Податок на другу оселю; сплата

Баварські муніципалітети мають можливість запровадити податок на друге житло. Чи скористається муніципалітет можливістю стягувати податок на друге житло, залишається на його розсуд. При цьому йому доведеться зважити суперечливі інтереси, а саме: інтерес муніципалітету у належному отриманні доходів та інтерес власників другого житла, яких це стосується. 

Згідно з судовою практикою Федерального конституційного суду, придбані другі помешкання подружжя, яке не проживає постійно окремо, за певних умов звільняються від сплати податку на друге житло. Муніципалітетам дозволено надавати цій групі осіб додаткові пільги з огляду на особливий захист шлюбу та сім’ї. Деталі регулюються відповідним статутом громади.

Власники другого житла, чий дохід у передостанньому році до виникнення податкового зобов’язання не перевищував 29 000 євро, а для подружніх пар та партнерів, що проживають разом, — 37 000 євро, можуть бути звільнені від податку на друге житло за відповідною заявою.

З цією метою було опубліковано «Інформаційний бюлетень», який присвячений насамперед правильному визначенню доходів (посилання див. у розділі «Додаткові посилання»).

Щодо співвідношення податку на друге житло та курортного збору діє таке правило:

Муніципалітети, які повністю або частково визнані лікувальними курортами, курортними або рекреаційними зонами, можуть стягувати курортний збір для покриття своїх витрат на об’єкти та заходи, що слугують лікувальним або рекреаційним цілям. Курортний збір є платою за те, що особі, яка зобов’язана його сплачувати, надається можливість користуватися об’єктами та брати участь у заходах. З власників другої нерухомості можуть стягуватися фіксовані курортні збори. Звідси випливає, що власники другої нерухомості, як правило, також підлягають обов’язку сплати курортного збору. Від сплати курортного збору звільняються лише особи, які мають своє основне місце проживання в курортній зоні відповідно до законодавства про реєстрацію.

Натомість податок на друге житло, як податок на витрати, є податком на економічну спроможність, що виявляється у використанні доходу для особистих життєвих потреб — у даному випадку у володінні другим житлом. Як податок він слугує для отримання доходів громадою без юридичного обмеження щодо їхнього використання. Отже, з точки зору правової систематики податок на друге житло та курортний збір є двома різними податками, які не є однорідними. Звідси випливає, що власник житла може бути зобов’язаний сплачувати не лише податок на друге житло, а й курортний збір.

Заяву про звільнення від податку на друге житло необхідно подати до кінця календарного місяця, що настає після податкового року, тобто, як правило, до 31 січня.

Якщо ви не згодні з рішенням про стягнення податку на друге житло, будь ласка, дотримуйтесь строків, зазначених у відповідній інструкції щодо оскарження. Після закінчення цих строків рішення набуває законної сили і може бути скасоване лише в окремих випадках на розсуд муніципалітету.