З 2001 року Ерланген підтримує тісні дружні стосунки з Кум'яною, містечком з населенням 7 000 мешканців у північноіталійському регіоні П'ємонт, неподалік від мегаполісу Турин, які, зрештою, виросли з трагічних подій Другої світової війни: 3 квітня 1944 року, під час німецької окупації, німецько-італійські есесівці розстріляли в Кум'яні 51 заручника, яких довільно відібрали з чоловічого населення міста як кару за злочини проти людяності. Розслідування в 1990-х роках виявило свідчення ймовірного командира цього загону, громадянина Ерлангена, який згодом помер під час судового процесу у військовому суді Турина.
Довіра і примирення розвинулися з перших зустрічей, які з німецького боку підтримувалися не тільки місцевими політиками, але, перш за все, Ерлангенським альянсом "За мир в Ерлангені". Діяльність з Кум'яною зосереджена на молодіжних і культурних зустрічах і, незважаючи на різницю в розмірах між двома муніципалітетами, має великий потенціал на майбутнє.
Кумяна вже згадується в документі 810 року. Невеличке містечко, яке також включає мальовничі околиці в горах, відомі як "боргате", є домом для архітектурних скарбів, яким понад тисячу років, з його історичними церквами та замком Коста.
Економічно Кум'яна зосереджена на Турині, чиї фабрики та офіси забезпечують роботою значну частину мешканців. У безпосередній близькості є також компанії, що виробляють гуму, листовий метал, пластмасу та вироби зі смоли. У сільському господарстві переважає вирощування фруктів, і навесні пагорби навколо міста купаються в білому і рожевому цвітінні фруктів.
У Кумяні жваве громадське життя, від спорту до культури; відроджуються старі ремесла і традиційні фестивалі, особливо в "боргате". На ярмарку "Naturalmente Cumiana", який проходить щороку у вересні, представлені місцеві ремісничі та сільськогосподарські вироби. Гори навколо міста та природний заповідник пропонують туристам і альпіністам можливість ознайомитися з чудовою природою П'ємонту. Наразі будується кемпінг на висоті майже 1000 метрів.
Кум'яна поставила перед собою завдання захистити навколишнє середовище і зберегти свою багату культурну та мистецьку спадщину, контролюючи при цьому своє зростання. Ці цілі також підтримуються місцевим населенням і можуть бути реально реалізовані.
