Соціальна допомога; подання заяви на отримання базового забезпечення у літньому віці та у разі втрати працездатності

Гарантований мінімум у літньому віці та у разі втрати працездатності — це виплата в рамках соціальної допомоги. Вона забезпечує прожиток людям, які через вік або постійну повну втрату працездатності більше не можуть працювати, а їхні доходи недостатні для забезпечення необхідного прожитку. Розмір та обсяг базового забезпечення можна порівняти з допомогою на прожиття в рамках системи соціальної допомоги. Власний дохід та майно враховуються при визначенні розміру базового забезпечення. Базове забезпечення надається за поданою заявою і має пріоритет перед допомогою на прожиття.

Право на базову соціальну допомогу в літньому віці та у разі втрати працездатності мають, за умови наявності потреби, особи похилого віку та особи з постійною повною втратою працездатності, які мають постійне місце проживання на території країни.

Право на отримання допомоги мають:

• особи, які вже досягли встановленого вікового цензу в системі державного пенсійного страхування (наразі від 65 до 67 років).
• Особи, які вже досягли 18-річного віку, але ще не досягли вікового обмеження, якщо вони мають постійну повну втрату працездатності або проходять вступну процедуру чи навчаються у сфері професійної підготовки в майстерні для людей з інвалідністю, або перебувають у відносинах навчання, за якими вони отримують бюджет на навчання.

Постійна повна втрата працездатності має місце завжди тоді, коли працездатність знижена через хворобу або інвалідність, внаслідок чого особа на невизначений час не здатна працювати щонайменше 3 години на день за звичайних умов загального ринку праці (пенсія по втраті працездатності). Визначення постійного характеру передбачає, що усунення зниження працездатності є малоймовірним.

Розмір базового забезпечення залежить від рівня нужденності та відповідає розміру допомоги на прожиття в рамках соціальної допомоги. Тому власний дохід та майно також враховуються, як і при наданні допомоги на прожиття.

Діти або батьки, які мають утриманців, з річним доходом до 100 000 євро включно не зобов’язані покривати витрати, якщо їхні родичі отримують базову соціальну допомогу. Також скасовано обов’язок спадкоємців щодо відшкодування витрат. Передбачається, що особи, зобов’язані утримувати родичів, не перевищують цю межу річного доходу.

Крім того, у системі базового забезпечення не діє передбачене законодавством про соціальну допомогу припущення, що особа, яка проживає в одному домогосподарстві з родичами або родичами по шлюбу, отримує від них кошти на утримання. Таким чином, зокрема, люди з інвалідністю, які мають постійну повну втрату працездатності та часто проживають у своїх батьків або інших родичів, отримують завдяки базовому забезпеченню самостійну матеріальну гарантію свого існування.

Відділ з питань базового соціального забезпечення у похилому віці та для осіб з постійною повною втратою працездатності:

• Літери A – De, Kei – Koj (р. 407): +(49) 09131 / 86 - 1823
• Літери Df – Hn (Zi. 407): +(49) 09131 / 86 - 2065
• Літери Ho – Keh, Kok – Koz (р. 404): +(49) 09131 / 86 - 3349
• Літери Lei – N (р. 406): +(49) 09131 / 86 - 1580
• Літери O – Schm (каб. 406): +(49) 09131 / 86 - 2881
• Літери Schn – Te, Kp – Kun (каб. 405): +(49) 09131 / 86 - 1979
• Літери Tf – Z, Kuo – Leh (каб. 405): +(49) 09131 / 86 - 1581

Право на отримання виплат мають особи, які мають постійне місце проживання в Німеччині, за таких умов:

• досягнення вікового цензу для отримання стандартної пенсії за віком
  або
  постійна повна втрата працездатності з 18-річного віку, незалежно від ситуації на ринку праці. Не обов’язково, щоб особа вже отримувала пенсію по втраті працездатності; постійна повна втрата працездатності може бути встановлена пенсійним страховим фондом за дорученням органу соціального забезпечення.
  Особи з інвалідністю, як правило, вважаються такими, що мають повну втрату працездатності, доки вони проходять вступну процедуру або навчаються у центрі професійної підготовки в майстерні для людей з інвалідністю, або працюють у робочій зоні такої майстерні. 
  та
• неможливе забезпечення засобів до існування за рахунок власних доходів та майна. Доходи та майно подружжя або партнера, з яким особа проживає разом, також враховуються, якщо вони перевищують їхні власні потреби.
  
  

Немаютьправа на допомогу особи, які упродовж останніх 10 років умисно або через грубу недбалість спричинили свою нужденність.

На відміну від інших видів соціальної допомоги, мінімальне забезпечення у похилому віці та у разі обмеженої працездатності надається лише за заявою. Ви повинні подати заяву до соціального управління, яке відповідає за місце вашого постійного проживання, разом із необхідними документами.

Відповідний орган розгляне вашу заяву. Про результат ви отримаєте відповідне повідомлення (про схвалення або відмову).

Базова соціальна допомога, як правило, надається на 12 календарних місяців.

Перше надання допомоги:виплати починаються з першого числа місяця, в якому було подано заяву або в якому настали та були повідомлені відповідні умови (наприклад, досягнення пенсійного віку).

Зміна:Зміни на користь особи, яка має право на допомогу, враховуються з першого числа місяця, в якому відбулася зміна або про яку було повідомлено. Якщо внаслідок зміни особа, що має право на допомогу, отримує менший розмір виплат, новий термін надання допомоги починається першого числа наступного місяця.

Після отримання допомоги по безробіттю II (громадянської допомоги) виплата починається першого числа наступного місяця.

Термін дії рішення
Виплати в рамках базового соціального забезпечення у віці та у разі втрати працездатності, як правило, призначаються на один рік.

Базове забезпечення під час перебування за кордоном
Умовою отримання базового забезпечення у старості та при втраті працездатності є те, що особа, яка має на це право, має постійне місце проживання в Німеччині. Відпустки або відвідування родичів за кордоном не є перешкодою для цього, якщо перебування за кордоном триває менше 4 тижнів. Особи, які безперервно перебувають за кордоном довше ніж 4 тижні, не отримують виплат у рамках базового соціального забезпечення до моменту підтвердженого повернення (§ 41a SGB XII).

Необхідно дотримуватися термінів, встановлених соціальним управлінням для подання документів. Якщо з обґрунтованих причин ви не можете цього зробити, вам слід подати заяву про продовження терміну. В іншому випадку соціальне управління може відмовити вам у наданні допомоги через недотримання ваших законних обов’язків щодо співпраці.

Крім того, існує строк для подання оскарження, якщо ви не згодні з рішенням — не лише у разі відмови, а й у разі схвалення (щодо розміру належного вам соціального забезпечення). Цей термін обов’язково слід дотримуватися, оскільки після його закінчення рішення набуває законної сили.

Тривалість розгляду залежить від конкретного випадку.

• Посвідчення особи, паспорт або дозвіл на проживання (копія)
• у разі необхідності — доказ постійної повної втрати працездатності (копія)
• Декларація про майно та доходи
  
  • Виписки з усіх відкритих рахунків за останні 6 місяців із зазначенням кінцевого залишку на рахунку (копія)
  • у разі володіння житлом та нерухомістю: копія повідомлення про єдину оцінку та страхового поліса від пожежі
  • у разі необхідності — копія повідомлення про страхування на випадок догляду (копія)
  • за необхідності — рішення про виплату допомоги по безробіттю I або II, допомогу на утримання відповідно до Закону про розподіл фінансових зобов’язань, пенсійні виплати відповідно до Федерального закону про пенсійне забезпечення тощо (копія)
  • за необхідності — повідомлення про призначення пенсії (копія)
  • за необхідності — повідомлення про розмір страхових внесків до фонду медичного страхування (копія)
• Договір оренди
  та, за необхідності, останній лист про підвищення орендної плати (копія)
• у разі догляду: посвідчення опікуна (копія)
• у разі необхідності — довіреність
• Відповідний орган може вимагати надання додаткових документів.

немає